Деталі
Завантаження Docx
Читати Більше
У цьому епізоді д-р Кац (вегано) із організації «На захист тварин» розпочинає панельну дискусію про священність усього життя, досліджуючи мораль та етику того, як ми ставимося до тварин-особ і сприймаємо їх. Далі йде відповідь Вищого Майстра Чінг Хай на його запитання про те, як змінити парадигму, щоб люди усвідомили, ми ділимо цей світ як співмешканці з багатьма тваринами-друзями.(Докторе Кац, чи не могли б Ви поділитися з нами своїми думками про те, як співчутливе життя впливає на сенс вашого життя?)Dr. Katz: Гаразд. Якщо можна, для початку я хотів би зачитати два-три висловлювання людей, чия геніальна чутливість мотивувала мене, чиїми слідами я намагався йти, а для моєї організації це рушійна сила руху “На захист тварин“.Перше — це вислів святого Франциска Ассизького: “Не завдавати болю нашим смиренним братам — наш перший обов’язок перед ними, але зупинитися на цьому недостатньо“. У нас є вища місія — служити їм там, де вони цього потребують“.Другий вислів належить Джорджу Бернарду Шоу: “Найгірший гріх щодо наших ближніх — це не ненавидіти їх, а бути до них байдужим, ось у чому суть нелюдяності“. Ще один геніальний факт – це твердження, як правило, приховується від громадськості. Були проведені художні виставки, присвячені генію Леонардо да Вінчі. Його творчість фантастична, вона футуристично осмислює речі, які він створив. Він заявив: “Настане час, коли такі люди, як я, дивитимуться на вбивство тварин так само, як вони зараз дивляться на вбивство людей“. (Це вірно.)І твердження, яке замикає це коло, — це твердження Альберта Ейнштейна, який робить усе це дуже відносним: “Наше завдання має полягати в тому, щоб звільнити себе, розширивши коло нашого співчуття, щоб охопити всі живі істоти та всю природу з її красою“. І це твердження зараз об'єднує турботу про добробут планети, а також про добробут видів, які її населяють – нас, людського виду, як частини мережі життя.І вислів Еміля Золя, яким я завершу, і він стверджує: “Доля тварин для мене важливіша, ніж страх здатися смішним“.І саме тому я тут сьогодні – щоб скористатися цим шансом. Кілька років тому наша організація... Це наш 25-й рік існування організації “На захист тварин“ з моменту її заснування. Я маю ветеринарну освіту, тому все своє доросле життя я служив тваринам, доглядав за ними та робив усе можливе, щоб врятувати їх життя. І організація була успішною, дуже успішною. У нас є кілька новаторських перемог. Але кілька років тому я зрозумів, що лише крутився на місці або ж використовував пластирі для лікування, щоб зупинити жорстокість тощо. Що якщо не зміниться парадигма – те, як ми сприймаємо, як вид, інші види – то настав час перестати розглядати їх як ресурси, а просто як товари, предмети, власність, речі. І доки це буде головною парадигмою, ми завжди будемо експлуатувати їх, завдавати їм шкоди та знущатися над ними, а не думати про них з точки зору співчуття.І раніше піднімалося питання, чому релігія не робить більше? Релігія, значною мірою, була головним фактором, чому тварин вважають тут, внизу, а нас — там, угорі. І це тому, що багато релігій не вірять, що тварини мають душу, а ми маємо душу, і тому чому ми повинні турбуватися про цих істот, які не мають душі? І це сягає часів Томи Аквінського та інших західних часів, коли люди дивилися на це і питали: “А навіщо хвилюватися?“Людина, яка винайшла те, що відбувається в лабораторіях – вівісекцію – Декарт, у свій час катували тварин, ставлячи над ними експерименти, бо вважали, що крик собаки нічим не відрізняється від цокання годинника – що ця тварина була просто механічною істотою. Ні душі, ні чутливості, ні інтелекту.Що ж, ми навчилися інакше протягом багатьох років завдяки таким людям, як Джейн Гудолл. Але саме ці фактори утримують основну розбіжність, і це триває. Тож кілька років тому я розпочав кампанію за зміну концепції та парадигми і почав пропагувати використання терміна “охоронець“. Тож, люди, у яких є тварини-компаньйони – можливо, деякі з вас уже чули – намагайтеся не думати про себе як про власника своєї тварини-компаньйона, а як про її опікуна, захисника.А мер Пранг із Західного Голлівуду кілька років тому був чи не третім чи четвертим містом у Сполучених Штатах, яке змінило термін “власник“ у своєї постанові на термін “опікун“. А інші міста включають св. Луї, штат Міссурі; Блумінгтон, Індіана; Сан-Хосе, Сан-Франциско; Вудсток, Нью-Йорк; Амхерст, Массачусетс; Штат Род-Айленд. Ми сподіваємося, що незабаром це станеться в Беверлі-Гіллз; ми над цим працюємо. Отже, це критично важливо – дія йде за мовою. Поняття – те, що людина робить, [відповідає] тому, як вона думає. Тож доки такі люди, як ми, не візьмуть на себе ініціативу та не вважатимуть тварин чимось більшим, ніж ресурси, майно, товар чи речі, ми просто будемо крутити колеса на ходу. (Так.)Інше слово та інша частина мови — це слово “тварина“. Ми люди, все інше живе — це здебільшого тварини. Тож у чому полягає ця гігантська різниця між об'єктивацією всіх інших видів на цій планеті та об'єктивізацією їх в одну велику річ під назвою "тварини"? І щоразу, коли слово “тварини“ використовується для позначення нас, нашого виду, це тому, що хтось когось зґвалтував, тому що хтось убив його “тварину“. Тож це те, над чим я не надто багато працював бо я займався опікунською справою, але я лише саджу зерно.Я хотів би сказати, що завдяки цій кліматичній катастрофі люди об'єдналися. Досі існував величезний розрив між захистом тварин та їхніми правами, а також екологами та турботою про довкілля. І тепер, через це, ця аудиторія, можливо, складається з людей, які не дуже замислювалися про страждання тварин. Можливо, трохи, але насправді не замислювалися над тим, що відбувається на тваринницьких фермах, і над мільйонами тварин, яких вбивають найжахливішим чином – як ветеринар, я був свідком цього – або яких вирощували найжахливішим чином.Але тепер, оскільки наша Земля задіяна, у нас є ще одна “ставка“ в ній – якщо казати інакше – і тому на певних рівнях я радий, що це об’єднує ці події. У мене є питання до Вас. А це: Ваші думки про те, як змінити парадигму, щоб люди усвідомили, що ми лише один вид серед багатьох, і щоб вони приділяли набагато більше уваги іншим видам, з якими ми ділимо планету. Дякую.Master: Дякую, сер. Бачите, у вашому запитанні є дуже гарні пропозиції щодо того, що нам дійсно слід змінити ставлення до наших співмешканців – тварин (-персон). Це вимагатиме трохи часу та багато заходів з інформування громадськості, щоб змінити ставлення кожного. Кожен з нас може зробити свій внесок, будь-яким чином, у зміну громадської думки. Я написала три книги: “Собаки в моєму житті“, “Птахи в моєму житті“ та “Шляхетні дикі землі“ – у надії, що зможу дати якомога більше інформації якомога більшій кількості читачів, щоб вони зрозуміли та прийняли той факт, що наше чарівне царство тварин (персон) має багато чого запропонувати та має багато спільного з нами. Насправді, деякі з них обдаровані більше, ніж ми, люди. І я запропонувала використовувати слово “наші співмешканці“ в телевізійному шоу Верховного Майстра, маючи на увазі наших співмешканців – тварин (-персон). А деякі люди вже використовують терміни “доглядачі“, “охоронець“, “людський компаньйон“ тощо замість “власники домашніх тварин“. Це добрий знак, і Я сподіваюся, що ця тенденція буде більш поширеною в майбутньому.Але навіть якщо вони кажуть: “Гаразд, я власник собаки (собаки)“. Це просто термін для позначення його супутника. Але якщо він добре, гуманно, співчутливо та люб'язно ставиться до собаки (-персони), то це не має значення, нам також байдуже. Поки менталітет людей має змінитися, вони повинні ставитися до наших співмешканців-тварин (персон) з усією належною повагою та розумінням. Найкраще було б, якби вони могли спілкуватися з тваринами (-персонами). Але, бачите, принаймні, якщо у нас є домашні тварини (-персони), ми повинні любити та поважати їх як членів сім'ї, давати їм імена та втішати їх так, як ми хотіли б, щоб ставилися до нас. Мої книги також покликані показати людям, що ми можемо спілкуватися з тваринами (-персонами) так само, як ми можемо спілкуватися з членами нашої родини чи друзями.Тому я навіть пропоную разом із Телебаченням Верховного Майстра перерахувати всіх екстрасенсів-тварин (персон), комунікаторів-тварин (персон) на вебсайті телебачення та телеекрані. Люди можуть посилатися на це та справді можуть це перевірити. Вони можуть зателефонувати будь-кому з цих комунікаторів з тваринами (персонами) або екстрасенсів і поговорити з ними про почуття, бажання та звички своїх тварин (персон). Ви навіть можете їх протестувати. Припустімо, що ці екстрасенси-тварини (персони) ніколи не знають, де Ви живете, і навіть ніколи не знають, як виглядає ваш собака (персона). Ви просто називаєте їм ім'я вашого собаки (персони), а потім комунікатори з тваринами (персонами), або, як Ви їх називаєте, екстрасенси, можуть одразу розповісти вам інтимні подробиці про вашого собаку (персону). Тоді Ви знаєте, що він справді знає.А потім Ви можете поставити їм додаткові запитання про те, чого хоче ваш(а) собака(-персона), і чи є якісь запитання з боку собаки(-персони) або щось, що собака(-персона) просить від так званого “власника“, компаньйона – людини-доглядача. Тож сьогодні немає жодного виправдання ставитися до тварин (персон) так, як більшість із нас колись ставилася до них. Отже, добре, що у нас є телебачення, і добре, що ми перераховуємо всіх цих комунікаторів, і це трохи добре з мого боку, що я пишу ці книги, щоб інформувати людей про те, що я знаю про тварин (-персон) через моє спілкування та взаємодію з ними, як всередині країни, так і зовні.Я думаю, що кожен має почати усвідомлювати, що тварини (-персони) справді мають душу, і вони такі ж, як ми. Вони такі ж, як і ми; вони просто мають різні форми. Різні форми, як і різні квіти – деякі великі, деякі маленькі – всі вони квіти. А живі істоти – деякі великі, деякі маленькі, деякі мають дві ноги, деякі два крила – всі вони живі істоти, як і ми. Дякую, пане, що порушили це питання та дали мені можливість трохи пояснити. Благослови вас Бог. (Дякую.)(Я мала велике задоволення читати книги Верховного Майстра про тварин, і вони справді прекрасні та духовні, і є міжнародними бестселерами, що завжди добре, тому що Вона знову поширює інформацію про стосунки між людьми та тваринами по всьому світу.) І, звісно, це справді все про еволюцію – коли ми станемо нездатними вбити свиню чи собаку, ми, по суті, будемо нездатні вбивати одне одного та вести війну.) Саме так.(То як нам перейти на наступний рівень?) Добре, кохана. Ну, нам просто потрібно робити це крок за кроком. Насправді, глобальне потепління — це трагедія, але певною мірою воно має невеликий позитивний ефект, оскільки люди об'єднуються для боротьби з глобальним потеплінням, це головне. І по-друге, люди стають більш обізнаними про наших співмешканців і про те, як ми повинні до них ставитися. Тож, я думаю, це вже половина наступного рівня, Джейн? (Абсолютно.) А далі ми підемо все далі й далі, працюючи разом.Photo Caption: “Деякі в'януть з плином часу, деякі ростуть з плином часу“
